Як я познайомився з Громовим)

Події, Життя
Ну шо ж, розкажу вам трохи про себе, а саме про свій останній рік навчальний :)
Звуть мене Сірьожа, живу я в Черкасах, що в центрі нашої країни.
Навчаюсь у Чекаському фізико-математичному ліцеї (ФІМЛІ, може чули? кажуть, що ми не такі вже і галімі по всій Україні:) ). Навчаюсь наче добре, бо, кажуть, не дурний:) Музику люблю дуже, спортом займаюсь, а саме - важкою атлетикою - чемпіон області до речі;)
Т.я. ця стаття (насправді соромно цю писанину так називать) – на блозі Тараса – то розповім як ми з ним познайомились:) То все сталось на 3 етапі ВКЗ МАН, вже після самого захисту. Розумів вже, що то останній день того, і шо скоро від*їжжать будем, так шо тре якось розважитись) Познайомився спершу там з тіпочком з моєї секції, з Луганську здається) Такий, більш-менш хлопчина, тупуватий звичайно, але, як кажуть, за нєімєнієм лучшего.. До речі, то чувак заливав до моєї сусідки, дівчини з Сумської обл., я ще так випадково, сам не підозрюючи того врятував її від спільного з тим чуваком проведенная часу:) Але не про це) Кароче, той тіп мене познайомив з чуваком з Одесси - кумедний такий хлопчина - так от, він і запропонував приєднатись до його культурної програми (для Тараса - його культурна програма була аналогічною, що й у вас, просто у меншому об*ємі;) ) Так от, у годину Х по мнее зайшли - і ми пішли в кімнату до того тіпа з Одесси. Там почалась културна програма:) Він пропонував приєднатись до нас тіпам з його кімнати - але ті виявились задротами і відмовились) Потім ми пішли на двір, там посиділи, ще в карти пішли грать в кімнату до моєї сусідки) Там той чувак з Одесси прогнав жостко - ззаду підкрадається до хлопчини, кличе його, хлопчина повертається - а він майже в обличчя - прискає дезодорантом з балончику, підставивши запальничку) Це жорстоко, але у того хлопчини таке перелякане обличчя було, шо капєц:) Далі той чувак (всі ми вже тоді дійшли до відповідної очікуваної кондиції) - розповідає мені про якогось Тараса, шо вміє показуть фокуси і веде мене до нього (здогадуєшся, про кого мова) :) Там ми не знаходимо Тараса, але знаходимо його у сусідній кімнаті) Потім я вже все смутно пам*ятаю) Пам*ятаю лише, шо пішли в кімнату до Тараса, продовжили кільт.програму, потім сиділи в коридорах на диванчиках) Ще пам*ятаю як ми чай пили :D:D І як я його собі на штани розлив, задів Тараса і той теж собі штани чаєм заляпав)Потім, пам*ятаю, сиділи ще у коридорах, потім мені стало хріново і я пішов в кімнату - де мої сусіди-юотани сиділи і теревенили шось про компи) Далі я вірубився) Все загалом чудово пройшло, тільки на ранок голова трохи бо-бо) Але про це згодом) Ось так от ми і познайомились з Тарасом) А, забув ще дещо - пам*ятаю, посеред культ.програми - він таки показував мені фокуси) Бачили б ви моє обличчя) Я тупо ох*ївав від того всього)
Так от) як я взагалі на МАН потрапив)
Почалось то ще все в 9ому класі - вчителька запропонувала написати роботу - таки написав - програмку на Делфі, що параметри трикутника знаходить за введеними (сама програма додається:) та шо можете й самі подивитись, але попереджаю - вона працює десь відсотків на 70 від того, що має робити)). з тою роботою переміг місто, насилу переміг область і пройшов на всеукр, але там запоров математику - тож просрав% До того ж зрозумів, що мультимедіа (а моя робота відносилась до тої секції) - то тупо найгаліміша секція. Тож наступного року в мене вже був інший науковий керівник і вирішив я писати шось більш наукове. Писав роботу довго, багато часу витрачав на всіляку хєрню) Тож на міському єтапі - я ще й сам толком не знав, про що моя робота, там вона була наполовину недороблена і я не мав навіть гадки, як то все буде в кінцевому етапі виглядати% Тож на місто я програв і на область мене не пропустили) Але, на щастя, я переміг область у минулому році - тому все одно пройшов) там робота вже була майже дороблена) і там я порвав всіх) бо гарно математику написав (в фіз-мат ліцеї навчаюсь, хулє, до того ж добре навчаюсь:) точніше навчався:) ) Так от я пройшов на всеукр) Да, забув же розказать про шо робота була - "Проблеми парарельної генерації коду веб-сторінки"(тут саму роботу для перегляду надавати не буду, бо тре сильно паритись, щоб зробити, щоб вона у вас працювала). Суть в тому, шо сторінка генерується у 30, а то й більше потоків, і дані приходять у різному порядку - а відображати їх тре завжди однаково. Тому дані надсилаються у вигляді ХМЛ коду - він, за допомогою ХСЛТ шаблонів дозволяє усунути цей ефект. Ядро програми написано на Ерланг (мегаофієнна мова програмування, яку я троооошечки знаю:)). Отак от. Так от, потрапив я на всеукр - там мені за текстову частину (оцінюється робота в 3 єтапи - за текстовий опис роботи - макс 29 б., за контрольну з профільного предмету - у нас математика - макс 29 б., виступ - усний захист роботи - 42 б.) поставили галяк - 19 десь. Потім була контрольна, яка мене власне і врятувала - я її на 26 з 29 написав - найкраще в секції (даа, математику я шарю і люблю:) ), було декілька ще чоловік по 15-23 бали - не більше 3-4, а інші - завалили контрольну) і за захист - мені сказали що я круто виступив, до того ж у роботі був впевнений, бо знав, що вона не фуфлова - отримав 42 з 42 :) Потім ще й за текст підняли до 26 десь балів) Отже, сумарно я мав здаєтсья 92,76 балли, найбільше на всьому відділенні комп*ютерних наук^^ за це мені перезентували там новий комп) хоча і відносно галімий, але все одно дуже приємно було) і монік там до речі непоганий) ще я на захисті хворий був, десь за 2 дні схавав 2 пачки стрепсілс - там по 24 таблеток в кожній здається, хоча на упаковці написано, що більше 16 десь за добу не можна% але то таке) так от, у вечір після захисту ми познайомились власне з Тарасом і я вже розповів все, що відбувалось у деталях:) на ранок - нагородження - а мені тааак хріново тоді було, ледве туди доповз) так от - нагороджують всіх - і тут опа - моє прізвище пропускають - я в ауті шо то за нахєр, але в кінці називають - бо типу найкрутіше виступив) ще ведучий мою анкету зачитав - там такиииий брєд був) я не знав, що написать і ввечері сидів і запомнював то від фонаря, розмовляючи паралельно з дівчиною по телефону%
презентували мені комп, ми зібрались і поїхали додому% насилу доїхав до себе% ще десь дні 2 у ліжку провалялвся з температурою% але то таке) ось так і закінчились мої пригоди на ман)
да, і ще я просто неймовірно радий - що у мене місце призове там, до того ж перше - це пільги на вступ - тобто я вже можна сказать поступив, але ро це згодом - а ще - це президентська стипуха на весь наступний навчальній рік - це походу 900 грн щомісяця + студентська - 600 = тобто 1.5 косаря на руки щомісяця) ніх*йово так, я вам скажу) тіки одне галімо - що батьки знають про обидві стипухи і грошей менше давати будуть:) так от, про МАН поки шо все)
тепер розповім саме про навчання) я взагалі-то дуууже лінивий - то в школі я, пробачте за вульгарність - пінав х*ї :) а після МАН, особливо коли відновили пільги на вступ для манівців - то взагалі просто так в школу ходив, на всіх уроках книжки читав:) не знаю до речі, що б робив, якби пільги не повернули - бо мову я б нормально не вивчив до зно (ну, мову я знаю, там у мене 2 чи 3 помилки - я просто літературу ніхріна не читав по програмі - того і написав н 165.5 - ще й за твір поставили 2 бали з 24 - але апеляцію вирішив не подавать - нахєр - я ж манівець:) ) так от, в кінці року дпа здав - мову - списав переказ той на 12) математику не здавав, бо по ман місце, а контрольна на ман - математика - то мені за дпа автоматом 12 + ще й річні по алгебрі і геометрії по 12 (хоча, по алгебрі у мене і так виходить 10 - а от по геометрії - десь 5 чи 6, бо я там дуууже багато прогуляв - і вчителька вимагала вчить теорію - а я принципово шолі(?) нічого, крім віршів не вчу). а потім по фізиці дпа - 11, там затупив в 1 питання - у розв*язнику невірна відповідь була)) отак от я закнічив рік - з середнім балом атестату 10.9=189.5. потім випуск - незабутньо все було (хоча ні, насправді навіть вже зараз потроху деякі дрібниці звідти забуваються, про звучить так гарно)) - таке якесь відчуття, що ніби вже все скнчилось і що ти вже в універі, але не віриться просто що то кінець - така радість і ти просто дрижиш весь у передчутті майбутнього, що воно кардинально інше буде (вибачте, але описувати відчуття - то не мій коник)). от, потім сам випускний - з классом здружились доволі сильно якось - як і всі випускники мабуть) як не дивно - але ні з ким не лизався на випускному, як то робить більшість - бо я порядний хлопець - в мене є дівчина:) шо далі? далі - це кончене зЛо. пішов мову писать - там лажа, з літературою особливо% там десь 90% наугад) чекав наступні зно, щоб реабілітуватись) наступно була англ) там немогано написав наче) на 179.0 - я так подумав, що не в тій країні я народився;) потім математика - на 189.5 написав, хоча міг і на 200, без проблем - просто неуважний - умову задач не до кінця читаю - завдання дитячі тупо були. а наступною була фізика - там мені було стрьомно, щоб я хоч 150 набрав (бо фізику у нас не дуже викладали%) у тій школі шо я писав - половина моєї парарелі була - ми біли ще і на одному поверсі - там одна вбиральня) тож домовились одночасно всі вийти. от у час Х я заходжу до вбиральні - а там чоловік 10 вже наших) спитав ті задачі, шо я не знав - і там де відповіді вписати і пішов) потім, кажуть, туди черговий зайшов - молодий такий юнак - і каже - майте совість, не шуміть хоч) хоча він міг вигнати їх всії зі зно) от я вписав почуті відповіді - і вони виявились вірними) ще, за сусідньою партою (у мене було 1 місце) - 6місцем - сидів мій друг, який ледве призове місце на зайняв на всеукрі по фізиці - тож ми під носом у інструкторів перемовлялись весь час) кароче, я тіпа розумник - на 199.5 написав - 1 помилка - через те, що невірно підказали% отакі от пироги) в сумі в мене набралось 744 бали) цього достатньо, щоб вступити на бюджет і без диплому до кпі)
поім місяць я гуляв і 15ого поїхав до кпі - в 4 години ночі виїхав - о 7ій вже був біля корпусу. там в черзі стоях бозна-скіки. там ще тре було записуватись на вхід - а я десь у дупі черги був - тож мене друг записав - 461 я був) але тут о 9 відчинили двері - і народ поломився. дивлюсь - а сходи до корпусу пустіють - думаю, хуле, піду спробую зайти% проходжу якраз в середину - тут охоронці перемовляються - ну шо, самийх буйних запустили? - да, дума можна закривать) так шо я ледве встиг пробратись) а мама моя надворі залишилась) пішов до свого ФТІ - до речі, я вступаю в КПІ на ФТІ (фізико-технічний інститут) на БІКС (безпека інформаційно-комунікаційних систем) чи як запасний варіант - туди ж, тільи на Прикладну Математику. от, свою я там в черзі, тупо мокрий, з футболки напевне модна було б витиснути десь літри півтора води% тут приходить мама - ми тоді в черзі по черзі стояли з нею (кумедна тавтологія вийшла:) ) - там можна спутитись на поверх нижче - там приймальних комісій немає - там прохолодно, тихо і є лавці) тож більш-менш все було)да ,коли я прийшов до приймайльної - я в черзі десь 10 був, а коли почали писать список - а це вже пройшло чоловік 10 - я був 13)
тоже десь о 13ій годині я таки потрапив туди, в комісію) о, ще кумудний випадок був, коли я в черзі був - сісдня черга на інший факультет - дівуля якаст горланить - "ти, сволачь, не талкай маю маму!" :D так от, в комісії я був близько трьох годин) це тому, що білаги перевірять мій диплом - чи справжній він, а ще тому, що я думав подавати копії і вже подав їх, але потім передумав і вирішив відразу оригінали залишить, щоб непаритись, все одно сказали, що я майже зарахований) поітм виліз звідти% десь близько 16) посидів, перекусив - і додому% отак от)
да, і та фті поки що прохідних бал 711 - тобто я і так походу проходжу)
хоча, на сайтику вступ.інфо - я у рейтингу 70 і 90 на обраних мною напрямах, враховуючи, що бюджетних місць 30 і 35 відповідно) також там не відмічено, що я призер вкз ман, такщо не вірте таким сайтам, от що я скажу:) чекайте офіційних списків на сайті вашого внз)
ну ось так от я і подав документи)
тепер чекаю лише 6ого серпня - щоб побачити, що я 100% пройшов - тоді поїду в Київ за справкою, що я зарахований - департамент освіти попросив надати якнайшвидше:)
ну, це поки що все) десь отак і пройшов останній навчальний рік) звичайно, траплялось ще безліч всіляких пригод, але це вже не для статті;)
ще про себе можу додадти - дивний я трохи, спілкуюсь охоче з цікавими людьми:) тож як хоч трохи полюбляєте музику, чи як Ви просто цікава особистість і прагнете спілкування - пишіть сюда http://vkontakte.ru/gromovoi
дякую за увагу)
Сірьожа Г. спецІально для www.4ornuy.info
П.С. і вже вибачайте, як будуть якісь помилки чи опєчатки, писав це все близько другої ночі:)

Це точно не кінець, все ж таки будемо разом вчитись в Києві:)

програма для учнів:
solf.rar [1.9 Mb] (завантажень: 0)
#1 Комментарий от Twister | Записано: 29 липня 2010 23:11
Публикаций: 0 | Комментариев: 7
дуже приємно що сподоблаось)
і думка не важка взагалі-то
просто цікавою і приємною є
і на час написання нет не працював просто - не було більше чим зайнятись)

і може почати статті якісь писать?:)
і не думаю, що щось подібне десь хтось бачити міг - історія то реальна, і мабуть, єдина:)

да, і "за гарний слог" - велике спасибі моїй подрузі, сама її жжшці, якої я вдосаль начитався)
#2 Комментарий от Wander | Записано: 29 липня 2010 23:15
Публикаций: 0 | Комментариев: 0
Да дуже кльово!

Впринципі цікавр, може і треба почати писати
#3 Комментарий от Twister | Записано: 29 липня 2010 23:45
Публикаций: 0 | Комментариев: 7
а хто коменти повидаляв попердні?%)
Додавання коментаря



оновити код